нервува́ти • (nervuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | нервува́ти, нервува́ть nervuváty, nervuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | нерву́ючи nervújučy |
нервува́вши nervuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
нерву́ю nervúju |
бу́ду нервува́ти, бу́ду нервува́ть, нервува́тиму búdu nervuváty, búdu nervuvátʹ, nervuvátymu |
2nd singular ти |
нерву́єш nervúješ |
бу́деш нервува́ти, бу́деш нервува́ть, нервува́тимеш búdeš nervuváty, búdeš nervuvátʹ, nervuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
нерву́є nervúje |
бу́де нервува́ти, бу́де нервува́ть, нервува́тиме búde nervuváty, búde nervuvátʹ, nervuvátyme |
1st plural ми |
нерву́єм, нерву́ємо nervújem, nervújemo |
бу́демо нервува́ти, бу́демо нервува́ть, нервува́тимемо, нервува́тимем búdemo nervuváty, búdemo nervuvátʹ, nervuvátymemo, nervuvátymem |
2nd plural ви |
нерву́єте nervújete |
бу́дете нервува́ти, бу́дете нервува́ть, нервува́тимете búdete nervuváty, búdete nervuvátʹ, nervuvátymete |
3rd plural вони |
нерву́ють nervújutʹ |
бу́дуть нервува́ти, бу́дуть нервува́ть, нервува́тимуть búdutʹ nervuváty, búdutʹ nervuvátʹ, nervuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | нерву́ймо nervújmo |
second-person | нерву́й nervúj |
нерву́йте nervújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
нервува́в nervuváv |
нервува́ли nervuvály |
feminine я / ти / вона |
нервува́ла nervuvála | |
neuter воно |
нервува́ло nervuválo |