From об- (ob-) + ду́мати (dúmaty). Compare Russian обду́мать (obdúmatʹ), Belarusian абду́маць (abdúmacʹ).
обду́мати • (obdúmaty) pf (imperfective обду́мувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обду́мати, обду́мать obdúmaty, obdúmatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обду́маний obdúmanyj impersonal: обду́мано obdúmano |
| adverbial | — | обду́мавши obdúmavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | обду́маю obdúmaju |
| 2nd singular ти |
— | обду́маєш obdúmaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | обду́має obdúmaje |
| 1st plural ми |
— | обду́маєм, обду́маємо obdúmajem, obdúmajemo |
| 2nd plural ви |
— | обду́маєте obdúmajete |
| 3rd plural вони |
— | обду́мають obdúmajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обду́маймо obdúmajmo |
| second-person | обду́май obdúmaj |
обду́майте obdúmajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обду́мав obdúmav |
обду́мали obdúmaly |
| feminine я / ти / вона |
обду́мала obdúmala | |
| neuter воно |
обду́мало obdúmalo | |