обдур(и́ти) (obdur(ýty)) + -ювати (-juvaty)
обду́рювати • (obdúrjuvaty) impf (perfective обдури́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обду́рювати, обду́рювать obdúrjuvaty, obdúrjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обду́рюваний obdúrjuvanyj impersonal: обду́рювано obdúrjuvano |
| adverbial | обду́рюючи obdúrjujučy |
обду́рювавши obdúrjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обду́рюю obdúrjuju |
бу́ду обду́рювати, бу́ду обду́рювать, обду́рюватиму búdu obdúrjuvaty, búdu obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatymu |
| 2nd singular ти |
обду́рюєш obdúrjuješ |
бу́деш обду́рювати, бу́деш обду́рювать, обду́рюватимеш búdeš obdúrjuvaty, búdeš obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обду́рює obdúrjuje |
бу́де обду́рювати, бу́де обду́рювать, обду́рюватиме búde obdúrjuvaty, búde obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatyme |
| 1st plural ми |
обду́рюєм, обду́рюємо obdúrjujem, obdúrjujemo |
бу́демо обду́рювати, бу́демо обду́рювать, обду́рюватимемо, обду́рюватимем búdemo obdúrjuvaty, búdemo obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatymemo, obdúrjuvatymem |
| 2nd plural ви |
обду́рюєте obdúrjujete |
бу́дете обду́рювати, бу́дете обду́рювать, обду́рюватимете búdete obdúrjuvaty, búdete obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatymete |
| 3rd plural вони |
обду́рюють obdúrjujutʹ |
бу́дуть обду́рювати, бу́дуть обду́рювать, обду́рюватимуть búdutʹ obdúrjuvaty, búdutʹ obdúrjuvatʹ, obdúrjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обду́рюймо obdúrjujmo |
| second-person | обду́рюй obdúrjuj |
обду́рюйте obdúrjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обду́рював obdúrjuvav |
обду́рювали obdúrjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
обду́рювала obdúrjuvala | |
| neuter воно |
обду́рювало obdúrjuvalo | |