Inherited from Old Ruthenian оберта́ти (obertáti), from Proto-Slavic *obvьrtati. By surface analysis, об- (ob-) + верта́ти (vertáty). Cognate with Serbo-Croatian о̀бртати/òbrtati.
оберта́ти • (obertáty) impf (perfective оберну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оберта́ти, оберта́ть obertáty, obertátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | оберта́ючи obertájučy |
оберта́вши obertávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
оберта́ю obertáju |
бу́ду оберта́ти, бу́ду оберта́ть, оберта́тиму búdu obertáty, búdu obertátʹ, obertátymu |
| 2nd singular ти |
оберта́єш obertáješ |
бу́деш оберта́ти, бу́деш оберта́ть, оберта́тимеш búdeš obertáty, búdeš obertátʹ, obertátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
оберта́є obertáje |
бу́де оберта́ти, бу́де оберта́ть, оберта́тиме búde obertáty, búde obertátʹ, obertátyme |
| 1st plural ми |
оберта́єм, оберта́ємо obertájem, obertájemo |
бу́демо оберта́ти, бу́демо оберта́ть, оберта́тимемо, оберта́тимем búdemo obertáty, búdemo obertátʹ, obertátymemo, obertátymem |
| 2nd plural ви |
оберта́єте obertájete |
бу́дете оберта́ти, бу́дете оберта́ть, оберта́тимете búdete obertáty, búdete obertátʹ, obertátymete |
| 3rd plural вони |
оберта́ють obertájutʹ |
бу́дуть оберта́ти, бу́дуть оберта́ть, оберта́тимуть búdutʹ obertáty, búdutʹ obertátʹ, obertátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оберта́ймо obertájmo |
| second-person | оберта́й obertáj |
оберта́йте obertájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оберта́в obertáv |
оберта́ли obertály |
| feminine я / ти / вона |
оберта́ла obertála | |
| neuter воно |
оберта́ло obertálo | |