обме́ж(ити) (obméž(yty)) + -увати (-uvaty)
обме́жувати • (obméžuvaty) impf (perfective обме́жити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обме́жувати, обме́жувать obméžuvaty, obméžuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обме́жуваний obméžuvanyj impersonal: обме́жувано obméžuvano |
| adverbial | обме́жуючи obméžujučy |
обме́жувавши obméžuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обме́жую obméžuju |
бу́ду обме́жувати, бу́ду обме́жувать, обме́жуватиму búdu obméžuvaty, búdu obméžuvatʹ, obméžuvatymu |
| 2nd singular ти |
обме́жуєш obméžuješ |
бу́деш обме́жувати, бу́деш обме́жувать, обме́жуватимеш búdeš obméžuvaty, búdeš obméžuvatʹ, obméžuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обме́жує obméžuje |
бу́де обме́жувати, бу́де обме́жувать, обме́жуватиме búde obméžuvaty, búde obméžuvatʹ, obméžuvatyme |
| 1st plural ми |
обме́жуєм, обме́жуємо obméžujem, obméžujemo |
бу́демо обме́жувати, бу́демо обме́жувать, обме́жуватимемо, обме́жуватимем búdemo obméžuvaty, búdemo obméžuvatʹ, obméžuvatymemo, obméžuvatymem |
| 2nd plural ви |
обме́жуєте obméžujete |
бу́дете обме́жувати, бу́дете обме́жувать, обме́жуватимете búdete obméžuvaty, búdete obméžuvatʹ, obméžuvatymete |
| 3rd plural вони |
обме́жують obméžujutʹ |
бу́дуть обме́жувати, бу́дуть обме́жувать, обме́жуватимуть búdutʹ obméžuvaty, búdutʹ obméžuvatʹ, obméžuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обме́жуймо obméžujmo |
| second-person | обме́жуй obméžuj |
обме́жуйте obméžujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обме́жував obméžuvav |
обме́жували obméžuvaly |
| feminine я / ти / вона |
обме́жувала obméžuvala | |
| neuter воно |
обме́жувало obméžuvalo | |