From об- (ob-) + рисува́ти (rysuváty). Compare Russian обрисова́ть (obrisovátʹ), Belarusian абрысава́ць (abrysavácʹ), Polish obrysować.
обрисува́ти • (obrysuváty) pf (imperfective обрисо́вувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | обрисува́ти, обрисува́ть obrysuváty, obrysuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | обрисо́ваний obrysóvanyj impersonal: обрисо́вано obrysóvano |
adverbial | — | обрисува́вши obrysuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | обрису́ю obrysúju |
2nd singular ти |
— | обрису́єш obrysúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | обрису́є obrysúje |
1st plural ми |
— | обрису́єм, обрису́ємо obrysújem, obrysújemo |
2nd plural ви |
— | обрису́єте obrysújete |
3rd plural вони |
— | обрису́ють obrysújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | обрису́ймо obrysújmo |
second-person | обрису́й obrysúj |
обрису́йте obrysújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
обрисува́в obrysuváv |
обрисува́ли obrysuvály |
feminine я / ти / вона |
обрисува́ла obrysuvála | |
neuter воно |
обрисува́ло obrysuválo |