From обі- (obi-) + гна́ти (hnáty). Compare Russian обогна́ть (obognátʹ), Belarusian абагна́ць (abahnácʹ).
обігна́ти • (obihnáty) pf (imperfective обганя́ти or обго́нити[rare])
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | обігна́ти, обігна́ть obihnáty, obihnátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | обі́гнаний obíhnanyj impersonal: обі́гнано obíhnano |
adverbial | — | обігна́вши obihnávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | обжену́ obženú |
2nd singular ти |
— | обжене́ш obženéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | обжене́ obžené |
1st plural ми |
— | обжене́м, обженемо́ obženém, obženemó |
2nd plural ви |
— | обженете́ obženeté |
3rd plural вони |
— | обжену́ть obženútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | обжені́м, обжені́мо obžením, obženímo |
second-person | обжени́ obžený |
обжені́ть obženítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
обігна́в obihnáv |
обігна́ли obihnály |
feminine я / ти / вона |
обігна́ла obihnála | |
neuter воно |
обігна́ло obihnálo |