From о (o) + -дягну́ти (-djahnúty).
одягну́ти • (odjahnúty) pf (imperfective одяга́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | одягну́ти, одягну́ть odjahnúty, odjahnútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | одя́гнений, одя́гнутий odjáhnenyj, odjáhnutyj impersonal: одя́гнено, одя́гнуто odjáhneno, odjáhnuto |
| adverbial | — | одя́гши, одягну́вши odjáhšy, odjahnúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | одягну́ odjahnú |
| 2nd singular ти |
— | одя́гнеш odjáhneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | одя́гне odjáhne |
| 1st plural ми |
— | одя́гнем, одя́гнемо odjáhnem, odjáhnemo |
| 2nd plural ви |
— | одя́гнете odjáhnete |
| 3rd plural вони |
— | одя́гнуть odjáhnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | одягні́м, одягні́мо odjahním, odjahnímo |
| second-person | одягни́ odjahný |
одягні́ть odjahnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
одя́г, одягну́в odjáh, odjahnúv |
одягли́, одягну́ли odjahlý, odjahnúly |
| feminine я / ти / вона |
одягла́, одягну́ла odjahlá, odjahnúla | |
| neuter воно |
одягло́, одягну́ло odjahló, odjahnúlo | |