From онтоло́гія f (ontolóhija, “ontology”) + -і́чний (-íčnyj, adjective-forming suffix). Compare Russian онтологи́ческий (ontologíčeskij), Belarusian анталагі́чны (antalahíčny), Polish ontologiczny.
онтологі́чний • (ontolohíčnyj) (adverb онтологі́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | онтологі́чний ontolohíčnyj |
онтологі́чне ontolohíčne |
онтологі́чна ontolohíčna |
онтологі́чні ontolohíčni | |
| genitive | онтологі́чного ontolohíčnoho |
онтологі́чної ontolohíčnoji |
онтологі́чних ontolohíčnyx | ||
| dative | онтологі́чному ontolohíčnomu |
онтологі́чній ontolohíčnij |
онтологі́чним ontolohíčnym | ||
| accusative | animate | онтологі́чного ontolohíčnoho |
онтологі́чне ontolohíčne |
онтологі́чну ontolohíčnu |
онтологі́чних ontolohíčnyx |
| inanimate | онтологі́чний ontolohíčnyj |
онтологі́чні ontolohíčni | |||
| instrumental | онтологі́чним ontolohíčnym |
онтологі́чною ontolohíčnoju |
онтологі́чними ontolohíčnymy | ||
| locative | онтологі́чному, онтологі́чнім ontolohíčnomu, ontolohíčnim |
онтологі́чній ontolohíčnij |
онтологі́чних ontolohíčnyx | ||
| vocative | онтологі́чний ontolohíčnyj |
онтологі́чне ontolohíčne |
онтологі́чна ontolohíčna |
онтологі́чні ontolohíčni | |