From о- (o-) + повіда́ти (povidáty). Compare Polish opowiadać.
оповіда́ти • (opovidáty) impf (perfective оповісти́)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оповіда́ти, оповіда́ть opovidáty, opovidátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | оповіда́ючи opovidájučy |
оповіда́вши opovidávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
оповіда́ю opovidáju |
бу́ду оповіда́ти, бу́ду оповіда́ть, оповіда́тиму búdu opovidáty, búdu opovidátʹ, opovidátymu |
| 2nd singular ти |
оповіда́єш opovidáješ |
бу́деш оповіда́ти, бу́деш оповіда́ть, оповіда́тимеш búdeš opovidáty, búdeš opovidátʹ, opovidátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
оповіда́є opovidáje |
бу́де оповіда́ти, бу́де оповіда́ть, оповіда́тиме búde opovidáty, búde opovidátʹ, opovidátyme |
| 1st plural ми |
оповіда́єм, оповіда́ємо opovidájem, opovidájemo |
бу́демо оповіда́ти, бу́демо оповіда́ть, оповіда́тимемо, оповіда́тимем búdemo opovidáty, búdemo opovidátʹ, opovidátymemo, opovidátymem |
| 2nd plural ви |
оповіда́єте opovidájete |
бу́дете оповіда́ти, бу́дете оповіда́ть, оповіда́тимете búdete opovidáty, búdete opovidátʹ, opovidátymete |
| 3rd plural вони |
оповіда́ють opovidájutʹ |
бу́дуть оповіда́ти, бу́дуть оповіда́ть, оповіда́тимуть búdutʹ opovidáty, búdutʹ opovidátʹ, opovidátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оповіда́ймо opovidájmo |
| second-person | оповіда́й opovidáj |
оповіда́йте opovidájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оповіда́в opovidáv |
оповіда́ли opovidály |
| feminine я / ти / вона |
оповіда́ла opovidála | |
| neuter воно |
оповіда́ло opovidálo | |