From о- (o-) + посе́ре́д (poséréd) + -к- (-k-) + -ува́ти (-uváty). This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
опосередкува́ти • (oposeredkuváty) pf (imperfective опосередко́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | опосередкува́ти, опосередкува́ть oposeredkuváty, oposeredkuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | опосередко́ваний oposeredkóvanyj impersonal: опосередко́вано oposeredkóvano |
adverbial | — | опосередкува́вши oposeredkuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | опосередку́ю oposeredkúju |
2nd singular ти |
— | опосередку́єш oposeredkúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | опосередку́є oposeredkúje |
1st plural ми |
— | опосередку́єм, опосередку́ємо oposeredkújem, oposeredkújemo |
2nd plural ви |
— | опосередку́єте oposeredkújete |
3rd plural вони |
— | опосередку́ють oposeredkújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | опосередку́ймо oposeredkújmo |
second-person | опосередку́й oposeredkúj |
опосередку́йте oposeredkújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
опосередкува́в oposeredkuváv |
опосередкува́ли oposeredkuvály |
feminine я / ти / вона |
опосередкува́ла oposeredkuvála | |
neuter воно |
опосередкува́ло oposeredkuválo |