оптимі́ст • (optymíst) m pers (genitive оптимі́ста, nominative plural оптимі́сти, genitive plural оптимі́стів, feminine оптимі́стка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | оптимі́ст optymíst |
оптимі́сти optymísty |
genitive | оптимі́ста optymísta |
оптимі́стів optymístiv |
dative | оптимі́стові, оптимі́сту optymístovi, optymístu |
оптимі́стам optymístam |
accusative | оптимі́ста optymísta |
оптимі́стів optymístiv |
instrumental | оптимі́стом optymístom |
оптимі́стами optymístamy |
locative | оптимі́стові, оптимі́сті optymístovi, optymísti |
оптимі́стах optymístax |
vocative | оптимі́сте optymíste |
оптимі́сти optymísty |