From орга́ніка (orhánika) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian органи́ческий (organíčeskij), Belarusian аргані́чны (arhaníčny), Polish organiczny.
органі́чний • (orhaníčnyj) (adverb органі́чно, abstract noun органі́чність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | органі́чний orhaníčnyj |
органі́чне orhaníčne |
органі́чна orhaníčna |
органі́чні orhaníčni | |
| genitive | органі́чного orhaníčnoho |
органі́чної orhaníčnoji |
органі́чних orhaníčnyx | ||
| dative | органі́чному orhaníčnomu |
органі́чній orhaníčnij |
органі́чним orhaníčnym | ||
| accusative | animate | органі́чного orhaníčnoho |
органі́чне orhaníčne |
органі́чну orhaníčnu |
органі́чних orhaníčnyx |
| inanimate | органі́чний orhaníčnyj |
органі́чні orhaníčni | |||
| instrumental | органі́чним orhaníčnym |
органі́чною orhaníčnoju |
органі́чними orhaníčnymy | ||
| locative | органі́чному, органі́чнім orhaníčnomu, orhaníčnim |
органі́чній orhaníčnij |
органі́чних orhaníčnyx | ||