From о- (o-) + снасти́ти (snastýty). Compare Russian оснасти́ть (osnastítʹ), Belarusian аснасці́ць (asnascícʹ).
оснасти́ти • (osnastýty) pf (imperfective осна́щувати or оснаща́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | оснасти́ти, оснасти́ть osnastýty, osnastýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | оснаще́ний osnaščényj impersonal: оснаще́но osnaščéno |
adverbial | — | оснасти́вши osnastývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | оснащу́ osnaščú |
2nd singular ти |
— | оснасти́ш osnastýš |
3rd singular він / вона / воно |
— | оснасти́ть osnastýtʹ |
1st plural ми |
— | оснасти́м, оснастимо́ osnastým, osnastymó |
2nd plural ви |
— | оснастите́ osnastyté |
3rd plural вони |
— | оснастя́ть osnastjátʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | оснасті́м, оснасті́мо osnastím, osnastímo |
second-person | оснасти́ osnastý |
оснасті́ть osnastítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
оснасти́в osnastýv |
оснасти́ли osnastýly |
feminine я / ти / вона |
оснасти́ла osnastýla | |
neuter воно |
оснасти́ло osnastýlo |