From па́ніка (pánika) + -увати (-uvaty). Compare Russian паникова́ть (panikovátʹ), Belarusian панікава́ць (panikavácʹ), Polish panikować.
панікува́ти • (panikuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | панікува́ти, панікува́ть panikuváty, panikuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | паніку́ючи panikújučy |
панікува́вши panikuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
паніку́ю panikúju |
бу́ду панікува́ти, бу́ду панікува́ть, панікува́тиму búdu panikuváty, búdu panikuvátʹ, panikuvátymu |
| 2nd singular ти |
паніку́єш panikúješ |
бу́деш панікува́ти, бу́деш панікува́ть, панікува́тимеш búdeš panikuváty, búdeš panikuvátʹ, panikuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
паніку́є panikúje |
бу́де панікува́ти, бу́де панікува́ть, панікува́тиме búde panikuváty, búde panikuvátʹ, panikuvátyme |
| 1st plural ми |
паніку́єм, паніку́ємо panikújem, panikújemo |
бу́демо панікува́ти, бу́демо панікува́ть, панікува́тимемо, панікува́тимем búdemo panikuváty, búdemo panikuvátʹ, panikuvátymemo, panikuvátymem |
| 2nd plural ви |
паніку́єте panikújete |
бу́дете панікува́ти, бу́дете панікува́ть, панікува́тимете búdete panikuváty, búdete panikuvátʹ, panikuvátymete |
| 3rd plural вони |
паніку́ють panikújutʹ |
бу́дуть панікува́ти, бу́дуть панікува́ть, панікува́тимуть búdutʹ panikuváty, búdutʹ panikuvátʹ, panikuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | паніку́ймо panikújmo |
| second-person | паніку́й panikúj |
паніку́йте panikújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
панікува́в panikuváv |
панікува́ли panikuvály |
| feminine я / ти / вона |
панікува́ла panikuvála | |
| neuter воно |
панікува́ло panikuválo | |