From па́ніка (pánika) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian пани́ческий (paníčeskij), Belarusian пані́чны (paníčny), Polish paniczny.
пані́чний • (paníčnyj) (adverb пані́чно)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | пані́чний paníčnyj |
пані́чне paníčne |
пані́чна paníčna |
пані́чні paníčni | |
genitive | пані́чного paníčnoho |
пані́чної paníčnoji |
пані́чних paníčnyx | ||
dative | пані́чному paníčnomu |
пані́чній paníčnij |
пані́чним paníčnym | ||
accusative | animate | пані́чного paníčnoho |
пані́чне paníčne |
пані́чну paníčnu |
пані́чних paníčnyx |
inanimate | пані́чний paníčnyj |
пані́чні paníčni | |||
instrumental | пані́чним paníčnym |
пані́чною paníčnoju |
пані́чними paníčnymy | ||
locative | пані́чному, пані́чнім paníčnomu, paníčnim |
пані́чній paníčnij |
пані́чних paníčnyx |