пе́рший (péršyj) + -о- (-o-) + курс (kurs) + -ник (-nyk)
першоку́рсник • (peršokúrsnyk) m pers (genitive першоку́рсника, nominative plural першоку́рсники, genitive plural першоку́рсників, feminine першоку́рсниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | першоку́рсник peršokúrsnyk |
першоку́рсники peršokúrsnyky |
genitive | першоку́рсника peršokúrsnyka |
першоку́рсників peršokúrsnykiv |
dative | першоку́рсникові, першоку́рснику peršokúrsnykovi, peršokúrsnyku |
першоку́рсникам peršokúrsnykam |
accusative | першоку́рсника peršokúrsnyka |
першоку́рсників peršokúrsnykiv |
instrumental | першоку́рсником peršokúrsnykom |
першоку́рсниками peršokúrsnykamy |
locative | першоку́рсникові, першоку́рснику peršokúrsnykovi, peršokúrsnyku |
першоку́рсниках peršokúrsnykax |
vocative | першоку́рснику peršokúrsnyku |
першоку́рсники peršokúrsnyky |