Borrowed from Polish plądrować, from German plündern. With -ува́ти (-uváty) suffix.
плюндрува́ти • (pljundruváty) impf (perfective сплюндрува́ти or поплюндрува́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | плюндрува́ти, плюндрува́ть pljundruváty, pljundruvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | плюндро́ваний pljundróvanyj impersonal: плюндро́вано pljundróvano |
adverbial | плюндру́ючи pljundrújučy |
плюндрува́вши pljundruvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
плюндру́ю pljundrúju |
бу́ду плюндрува́ти, бу́ду плюндрува́ть, плюндрува́тиму búdu pljundruváty, búdu pljundruvátʹ, pljundruvátymu |
2nd singular ти |
плюндру́єш pljundrúješ |
бу́деш плюндрува́ти, бу́деш плюндрува́ть, плюндрува́тимеш búdeš pljundruváty, búdeš pljundruvátʹ, pljundruvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
плюндру́є pljundrúje |
бу́де плюндрува́ти, бу́де плюндрува́ть, плюндрува́тиме búde pljundruváty, búde pljundruvátʹ, pljundruvátyme |
1st plural ми |
плюндру́єм, плюндру́ємо pljundrújem, pljundrújemo |
бу́демо плюндрува́ти, бу́демо плюндрува́ть, плюндрува́тимемо, плюндрува́тимем búdemo pljundruváty, búdemo pljundruvátʹ, pljundruvátymemo, pljundruvátymem |
2nd plural ви |
плюндру́єте pljundrújete |
бу́дете плюндрува́ти, бу́дете плюндрува́ть, плюндрува́тимете búdete pljundruváty, búdete pljundruvátʹ, pljundruvátymete |
3rd plural вони |
плюндру́ють pljundrújutʹ |
бу́дуть плюндрува́ти, бу́дуть плюндрува́ть, плюндрува́тимуть búdutʹ pljundruváty, búdutʹ pljundruvátʹ, pljundruvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | плюндру́ймо pljundrújmo |
second-person | плюндру́й pljundrúj |
плюндру́йте pljundrújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
плюндрува́в pljundruváv |
плюндрува́ли pljundruvály |
feminine я / ти / вона |
плюндрува́ла pljundruvála | |
neuter воно |
плюндрува́ло pljundruválo |