плянува́ти • (pljanuváty) impf (perfective сплянува́ти or заплянува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | плянува́ти, плянува́ть pljanuváty, pljanuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | пляно́ваний pljanóvanyj impersonal: пляно́вано pljanóvano |
| adverbial | пляну́ючи pljanújučy |
плянува́вши pljanuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пляну́ю pljanúju |
бу́ду плянува́ти, бу́ду плянува́ть, плянува́тиму búdu pljanuváty, búdu pljanuvátʹ, pljanuvátymu |
| 2nd singular ти |
пляну́єш pljanúješ |
бу́деш плянува́ти, бу́деш плянува́ть, плянува́тимеш búdeš pljanuváty, búdeš pljanuvátʹ, pljanuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
пляну́є pljanúje |
бу́де плянува́ти, бу́де плянува́ть, плянува́тиме búde pljanuváty, búde pljanuvátʹ, pljanuvátyme |
| 1st plural ми |
пляну́єм, пляну́ємо pljanújem, pljanújemo |
бу́демо плянува́ти, бу́демо плянува́ть, плянува́тимемо, плянува́тимем búdemo pljanuváty, búdemo pljanuvátʹ, pljanuvátymemo, pljanuvátymem |
| 2nd plural ви |
пляну́єте pljanújete |
бу́дете плянува́ти, бу́дете плянува́ть, плянува́тимете búdete pljanuváty, búdete pljanuvátʹ, pljanuvátymete |
| 3rd plural вони |
пляну́ють pljanújutʹ |
бу́дуть плянува́ти, бу́дуть плянува́ть, плянува́тимуть búdutʹ pljanuváty, búdutʹ pljanuvátʹ, pljanuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пляну́ймо pljanújmo |
| second-person | пляну́й pljanúj |
пляну́йте pljanújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
плянува́в pljanuváv |
плянува́ли pljanuvály |
| feminine я / ти / вона |
плянува́ла pljanuvála | |
| neuter воно |
плянува́ло pljanuválo | |