From по́вний (póvnyj) + -о- (-o-) + лі́то (líto) + -ній (-nij). Compare Belarusian паўнале́тні (paŭnaljétni), Polish pełnoletni.
повнолі́тній • (povnolítnij)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | повнолі́тній povnolítnij |
повнолі́тнє povnolítnje |
повнолі́тня povnolítnja |
повнолі́тні povnolítni | |
genitive | повнолі́тнього povnolítnʹoho |
повнолі́тньої povnolítnʹoji |
повнолі́тніх povnolítnix | ||
dative | повнолі́тньому povnolítnʹomu |
повнолі́тній povnolítnij |
повнолі́тнім povnolítnim | ||
accusative | animate | повнолі́тнього povnolítnʹoho |
повнолі́тнє povnolítnje |
повнолі́тню povnolítnju |
повнолі́тніх povnolítnix |
inanimate | повнолі́тній povnolítnij |
повнолі́тні povnolítni | |||
instrumental | повнолі́тнім povnolítnim |
повнолі́тньою povnolítnʹoju |
повнолі́тніми povnolítnimy | ||
locative | повнолі́тньому, повнолі́тнім povnolítnʹomu, povnolítnim |
повнолі́тній povnolítnij |
повнолі́тніх povnolítnix |