From поганъ (poganŭ) + -инъ (-inŭ).
поганинъ • (poganinŭ) m
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | поганинъ poganinŭ |
поганина poganina |
погане pogane |
genitive | поганина poganina |
поганиноу poganinu |
поганъ poganŭ |
dative | поганиноу poganinu |
поганинома poganinoma |
поганьмъ poganĭmŭ |
accusative | поганинъ poganinŭ |
поганина poganina |
поганꙑ pogany |
instrumental | поганиномь poganinomĭ |
поганинома poganinoma |
поганꙑ pogany |
locative | поганинѣ poganině |
поганиноу poganinu |
поганьхъ poganĭxŭ |
vocative | поганине poganine |
поганина poganina |
погане pogane |