From поганинъ (poganinŭ) + -ꙑн҄и (-ynʹi).
поганꙑн҄и • (poganynʹi) f
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄ѧ poganynʹę |
genitive | поганꙑн҄ѧ poganynʹę |
поганꙑн҄оу poganynʹu |
поганꙑн҄ь poganynʹĭ |
dative | поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄ама poganynʹama |
поганꙑн҄амъ poganynʹamŭ |
accusative | поганꙑн҄ѫ poganynʹǫ |
поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄ѧ poganynʹę |
instrumental | поганꙑн҄еѭ poganynʹejǫ |
поганꙑн҄ама poganynʹama |
поганꙑн҄ами poganynʹami |
locative | поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄оу poganynʹu |
поганꙑн҄ахъ poganynʹaxŭ |
vocative | поганꙑн҄е poganynʹe |
поганꙑн҄и poganynʹi |
поганꙑн҄ѧ poganynʹę |