пого́джувати (pohódžuvaty) + -ся (-sja)
пого́джуватися • (pohódžuvatysja) impf (perfective пого́дитися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пого́джуватися, пого́джуватись, пого́джуваться pohódžuvatysja, pohódžuvatysʹ, pohódžuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | пого́джуючись pohódžujučysʹ |
пого́джувавшись pohódžuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пого́джуюся, пого́джуюсь pohódžujusja, pohódžujusʹ |
бу́ду пого́джуватися, бу́ду пого́джуватись, бу́ду пого́джуваться, пого́джуватимусь, пого́джуватимуся búdu pohódžuvatysja, búdu pohódžuvatysʹ, búdu pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymusʹ, pohódžuvatymusja |
| 2nd singular ти |
пого́джуєшся pohódžuješsja |
бу́деш пого́джуватися, бу́деш пого́джуватись, бу́деш пого́джуваться, пого́джуватимешся búdeš pohódžuvatysja, búdeš pohódžuvatysʹ, búdeš pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
пого́джується pohódžujetʹsja |
бу́де пого́джуватися, бу́де пого́джуватись, бу́де пого́джуваться, пого́джуватиметься búde pohódžuvatysja, búde pohódžuvatysʹ, búde pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
пого́джуємся, пого́джуємося, пого́джуємось pohódžujemsja, pohódžujemosja, pohódžujemosʹ |
бу́демо пого́джуватися, бу́демо пого́джуватись, бу́демо пого́джуваться, пого́джуватимемось, пого́джуватимемося, пого́джуватимемся búdemo pohódžuvatysja, búdemo pohódžuvatysʹ, búdemo pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymemosʹ, pohódžuvatymemosja, pohódžuvatymemsja |
| 2nd plural ви |
пого́джуєтеся, пого́джуєтесь pohódžujetesja, pohódžujetesʹ |
бу́дете пого́джуватися, бу́дете пого́джуватись, бу́дете пого́джуваться, пого́джуватиметесь, пого́джуватиметеся búdete pohódžuvatysja, búdete pohódžuvatysʹ, búdete pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymetesʹ, pohódžuvatymetesja |
| 3rd plural вони |
пого́джуються pohódžujutʹsja |
бу́дуть пого́джуватися, бу́дуть пого́джуватись, бу́дуть пого́джуваться, пого́джуватимуться búdutʹ pohódžuvatysja, búdutʹ pohódžuvatysʹ, búdutʹ pohódžuvatʹsja, pohódžuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пого́джуймося, пого́джуймось pohódžujmosja, pohódžujmosʹ |
| second-person | пого́джуйся, пого́джуйсь pohódžujsja, pohódžujsʹ |
пого́джуйтеся, пого́джуйтесь pohódžujtesja, pohódžujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пого́джувався, пого́джувавсь pohódžuvavsja, pohódžuvavsʹ |
пого́джувалися, пого́джувались pohódžuvalysja, pohódžuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
пого́джувалася, пого́джувалась pohódžuvalasja, pohódžuvalasʹ | |
| neuter воно |
пого́джувалося, пого́джувалось pohódžuvalosja, pohódžuvalosʹ | |