по- (po-) + двої́ти (dvojíty). Compare Polish podwoić.
подво́їти • (podvójity) pf (imperfective подво́ювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | подво́їти, подво́їть podvójity, podvójitʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | подво́єний podvójenyj impersonal: подво́єно podvójeno |
| adverbial | — | подво́ївши podvójivšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | подво́ю podvóju |
| 2nd singular ти |
— | подво́їш podvójiš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | подво́їть podvójitʹ |
| 1st plural ми |
— | подво́їм, подво́їмо podvójim, podvójimo |
| 2nd plural ви |
— | подво́їте podvójite |
| 3rd plural вони |
— | подво́ять podvójatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | подві́ймо podvíjmo |
| second-person | подві́й podvíj |
подві́йте podvíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
подво́їв podvójiv |
подво́їли podvójily |
| feminine я / ти / вона |
подво́їла podvójila | |
| neuter воно |
подво́їло podvójilo | |