покидати
Hello, you have come here looking for the meaning of the word покидати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word покидати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say покидати in singular and plural. Everything you need to know about the word покидати you have here. The definition of the word покидати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofпокидати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Serbo-Croatian
Etymology
Pronunciation
Verb
по̀кидати pf (Latin spelling pòkidati)
- (transitive) to tear, tear off, break
Conjugation
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
*Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.
Ukrainian
Etymology 1
From по- (po-) + ки́дати (kýdaty).
Pronunciation
Verb
поки́дати • (pokýdaty) pf (transitive)
Conjugation
Conjugation of поки́дати, поки́дать (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поки́дати, поки́дать pokýdaty, pokýdatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поки́даний pokýdanyj impersonal: поки́дано pokýdano |
| adverbial | — | поки́давши pokýdavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | поки́даю pokýdaju |
| 2nd singular ти |
— | поки́даєш pokýdaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поки́дає pokýdaje |
| 1st plural ми |
— | поки́даєм, поки́даємо pokýdajem, pokýdajemo |
| 2nd plural ви |
— | поки́даєте pokýdajete |
| 3rd plural вони |
— | поки́дають pokýdajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поки́даймо pokýdajmo |
| second-person | поки́дай pokýdaj |
поки́дайте pokýdajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поки́дав pokýdav |
поки́дали pokýdaly |
| feminine я / ти / вона |
поки́дала pokýdala | |
| neuter воно |
поки́дало pokýdalo | |
Derived terms
- поки́датися pf (pokýdatysja)
Etymology 2
From покид- (pokyd-) + -а́ти (-áty). Compare Russian покида́ть (pokidátʹ), Belarusian пакіда́ць (pakidácʹ).
Pronunciation
Verb
покида́ти • (pokydáty) impf (perfective поки́нути) (transitive)
- to leave (not take away)
- to leave, to quit (depart from; separate from)
- 1930, Anatoliy Shiyan, Баланда, page 32:
- Прохоре, не покида́й мене́, бо я ру́ки на се́бе накладу́.
- Proxore, ne pokydáj mené, bo ja rúky na sébe nakladú.
- Prokhor, don't leave me, because I will kill myself.
- to abandon, to forsake, to leave behind
- to leave off from, to cease, to quit (doing something: + щось or infinitive)
- 1896 , Lesya Ukrainka, Давня казка , archived from the original on 16 April 2015:
- to leave, to leave behind (:trace, consequence of action)
- to leave, to bequeath (transfer possession of after death)
Conjugation
Conjugation of покида́ти, покида́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | покида́ти, покида́ть pokydáty, pokydátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поки́даний pokýdanyj impersonal: поки́дано pokýdano |
| adverbial | покида́ючи pokydájučy |
покида́вши pokydávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
покида́ю pokydáju |
бу́ду покида́ти, бу́ду покида́ть, покида́тиму búdu pokydáty, búdu pokydátʹ, pokydátymu |
| 2nd singular ти |
покида́єш pokydáješ |
бу́деш покида́ти, бу́деш покида́ть, покида́тимеш búdeš pokydáty, búdeš pokydátʹ, pokydátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
покида́є pokydáje |
бу́де покида́ти, бу́де покида́ть, покида́тиме búde pokydáty, búde pokydátʹ, pokydátyme |
| 1st plural ми |
покида́єм, покида́ємо pokydájem, pokydájemo |
бу́демо покида́ти, бу́демо покида́ть, покида́тимемо, покида́тимем búdemo pokydáty, búdemo pokydátʹ, pokydátymemo, pokydátymem |
| 2nd plural ви |
покида́єте pokydájete |
бу́дете покида́ти, бу́дете покида́ть, покида́тимете búdete pokydáty, búdete pokydátʹ, pokydátymete |
| 3rd plural вони |
покида́ють pokydájutʹ |
бу́дуть покида́ти, бу́дуть покида́ть, покида́тимуть búdutʹ pokydáty, búdutʹ pokydátʹ, pokydátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | покида́ймо pokydájmo |
| second-person | покида́й pokydáj |
покида́йте pokydájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
покида́в pokydáv |
покида́ли pokydály |
| feminine я / ти / вона |
покида́ла pokydála | |
| neuter воно |
покида́ло pokydálo | |
Synonyms
- залиша́ти impf (zalyšáty)
Derived terms
- покида́ння n (pokydánnja)
- покида́тися impf (pokydátysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покидати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2022), “покидати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 13 (підку́са – покі́рно), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “покидати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “покидати”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “покидати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “покидати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “покидати”, in Словник.ua (in Ukrainian)