Possibly borrowed from Polish pokutować (like поку́та (pokúta) from pokuta). By surface analysis, поку́та (pokúta) + -увати (-uvaty).
поку́тувати • (pokútuvaty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | поку́тувати, поку́тувать pokútuvaty, pokútuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | поку́туваний pokútuvanyj impersonal: поку́тувано pokútuvano |
adverbial | поку́туючи pokútujučy |
поку́тувавши pokútuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
поку́тую pokútuju |
бу́ду поку́тувати, бу́ду поку́тувать, поку́туватиму búdu pokútuvaty, búdu pokútuvatʹ, pokútuvatymu |
2nd singular ти |
поку́туєш pokútuješ |
бу́деш поку́тувати, бу́деш поку́тувать, поку́туватимеш búdeš pokútuvaty, búdeš pokútuvatʹ, pokútuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
поку́тує pokútuje |
бу́де поку́тувати, бу́де поку́тувать, поку́туватиме búde pokútuvaty, búde pokútuvatʹ, pokútuvatyme |
1st plural ми |
поку́туєм, поку́туємо pokútujem, pokútujemo |
бу́демо поку́тувати, бу́демо поку́тувать, поку́туватимемо, поку́туватимем búdemo pokútuvaty, búdemo pokútuvatʹ, pokútuvatymemo, pokútuvatymem |
2nd plural ви |
поку́туєте pokútujete |
бу́дете поку́тувати, бу́дете поку́тувать, поку́туватимете búdete pokútuvaty, búdete pokútuvatʹ, pokútuvatymete |
3rd plural вони |
поку́тують pokútujutʹ |
бу́дуть поку́тувати, бу́дуть поку́тувать, поку́туватимуть búdutʹ pokútuvaty, búdutʹ pokútuvatʹ, pokútuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | поку́туймо pokútujmo |
second-person | поку́туй pokútuj |
поку́туйте pokútujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
поку́тував pokútuvav |
поку́тували pokútuvaly |
feminine я / ти / вона |
поку́тувала pokútuvala | |
neuter воно |
поку́тувало pokútuvalo |