полі́тик • (polítyk) m pers (genitive полі́тика, nominative plural полі́тики, genitive plural полі́тиків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | полі́тик polítyk |
полі́тики polítyky |
genitive | полі́тика polítyka |
полі́тиків polítykiv |
dative | полі́тикові, полі́тику polítykovi, polítyku |
полі́тикам polítykam |
accusative | полі́тика polítyka |
полі́тиків polítykiv |
instrumental | полі́тиком polítykom |
полі́тиками polítykamy |
locative | полі́тикові, полі́тику polítykovi, polítyku |
полі́тиках polítykax |
vocative | полі́тику polítyku |
полі́тики polítyky |