понево́лити (ponevólyty) + -ювати (-juvaty)
понево́лювати • (ponevóljuvaty) impf (perfective понево́лити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | понево́лювати, понево́лювать ponevóljuvaty, ponevóljuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | понево́люваний ponevóljuvanyj impersonal: понево́лювано ponevóljuvano |
adverbial | понево́люючи ponevóljujučy |
понево́лювавши ponevóljuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
понево́люю ponevóljuju |
бу́ду понево́лювати, бу́ду понево́лювать, понево́люватиму búdu ponevóljuvaty, búdu ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatymu |
2nd singular ти |
понево́люєш ponevóljuješ |
бу́деш понево́лювати, бу́деш понево́лювать, понево́люватимеш búdeš ponevóljuvaty, búdeš ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
понево́лює ponevóljuje |
бу́де понево́лювати, бу́де понево́лювать, понево́люватиме búde ponevóljuvaty, búde ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatyme |
1st plural ми |
понево́люєм, понево́люємо ponevóljujem, ponevóljujemo |
бу́демо понево́лювати, бу́демо понево́лювать, понево́люватимемо, понево́люватимем búdemo ponevóljuvaty, búdemo ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatymemo, ponevóljuvatymem |
2nd plural ви |
понево́люєте ponevóljujete |
бу́дете понево́лювати, бу́дете понево́лювать, понево́люватимете búdete ponevóljuvaty, búdete ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatymete |
3rd plural вони |
понево́люють ponevóljujutʹ |
бу́дуть понево́лювати, бу́дуть понево́лювать, понево́люватимуть búdutʹ ponevóljuvaty, búdutʹ ponevóljuvatʹ, ponevóljuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | понево́люймо ponevóljujmo |
second-person | понево́люй ponevóljuj |
понево́люйте ponevóljujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
понево́лював ponevóljuvav |
понево́лювали ponevóljuvaly |
feminine я / ти / вона |
понево́лювала ponevóljuvala | |
neuter воно |
понево́лювало ponevóljuvalo |