по (po) + путь (putʹ) + -ник (-nyk)
попу́тник • (popútnyk) m pers or m animal (genitive попу́тника, nominative plural попу́тники, genitive plural попу́тників, feminine попу́тниця)
(person)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | попу́тник popútnyk |
попу́тники popútnyky |
genitive | попу́тника popútnyka |
попу́тників popútnykiv |
dative | попу́тникові, попу́тнику popútnykovi, popútnyku |
попу́тникам popútnykam |
accusative | попу́тника popútnyka |
попу́тників popútnykiv |
instrumental | попу́тником popútnykom |
попу́тниками popútnykamy |
locative | попу́тникові, попу́тнику popútnykovi, popútnyku |
попу́тниках popútnykax |
vocative | попу́тнику popútnyku |
попу́тники popútnyky |
(animal)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | попу́тник popútnyk |
попу́тники popútnyky |
genitive | попу́тника popútnyka |
попу́тників popútnykiv |
dative | попу́тникові, попу́тнику popútnykovi, popútnyku |
попу́тникам popútnykam |
accusative | попу́тника popútnyka |
попу́тники, попу́тників popútnyky, popútnykiv |
instrumental | попу́тником popútnykom |
попу́тниками popútnykamy |
locative | попу́тникові, попу́тнику popútnykovi, popútnyku |
попу́тниках popútnykax |
vocative | попу́тнику popútnyku |
попу́тники popútnyky |