поспѣхъ • (pospěxŭ) m
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | поспѣхъ pospěxŭ |
поспѣха pospěxa |
поспѣхи pospěxi |
genitive | поспѣха pospěxa |
поспѣхоу pospěxu |
поспѣхъ pospěxŭ |
dative | поспѣхоу pospěxu |
поспѣхома pospěxoma |
поспѣхомъ pospěxomŭ |
accusative | поспѣхъ pospěxŭ |
поспѣха pospěxa |
поспѣхꙑ pospěxy |
instrumental | поспѣхомъ pospěxomŭ |
поспѣхома pospěxoma |
поспѣхꙑ pospěxy |
locative | поспѣхѣ pospěxě |
поспѣхоу pospěxu |
поспѣхѣхъ pospěxěxŭ |
vocative | поспѣхе pospěxe |
поспѣха pospěxa |
поспѣхи pospěxi |