From по- (po-) + станови́ти (stanovýty). Compare Russian постанови́ть (postanovítʹ), Belarusian пастанаві́ць (pastanavícʹ), Polish postanowić.
постанови́ти • (postanovýty) pf (imperfective постановля́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | постанови́ти, постанови́ть postanovýty, postanovýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | постано́влений postanóvlenyj impersonal: постано́влено postanóvleno |
adverbial | — | постанови́вши postanovývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | постановлю́ postanovljú |
2nd singular ти |
— | постано́виш postanóvyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | постано́вить postanóvytʹ |
1st plural ми |
— | постано́вим, постано́вимо postanóvym, postanóvymo |
2nd plural ви |
— | постано́вите postanóvyte |
3rd plural вони |
— | постано́влять postanóvljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | постанові́м, постанові́мо postanovím, postanovímo |
second-person | постанови́ postanový |
постанові́ть postanovítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
постанови́в postanovýv |
постанови́ли postanovýly |
feminine я / ти / вона |
постанови́ла postanovýla | |
neuter воно |
постанови́ло postanovýlo |
постанови́ти • (postanovýty) pf (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | постанови́ти, постанови́ть postanovýty, postanovýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | постано́влений postanóvlenyj impersonal: постано́влено postanóvleno |
adverbial | — | постанови́вши postanovývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | постановлю́ postanovljú |
2nd singular ти |
— | постано́виш postanóvyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | постано́вить postanóvytʹ |
1st plural ми |
— | постано́вим, постано́вимо postanóvym, postanóvymo |
2nd plural ви |
— | постано́вите postanóvyte |
3rd plural вони |
— | постано́влять postanóvljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | постанові́м, постанові́мо postanovím, postanovímo |
second-person | постанови́ postanový |
постанові́ть postanovítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
постанови́в postanovýv |
постанови́ли postanovýly |
feminine я / ти / вона |
постанови́ла postanovýla | |
neuter воно |
постанови́ло postanovýlo |