From по- (po-) + ста́рі́ти (stáríty). Compare Russian постаре́ть (postarétʹ), Belarusian пастарэ́ць (pastarécʹ), Polish postarzeć.
поста́ріти or постарі́ти • (postárity or postaríty) pf (imperfective ста́ріти or старі́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | поста́ріти, поста́ріть, постарі́ти, постарі́ть postárity, postáritʹ, postaríty, postarítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | поста́рілий, постарі́лий postárilyj, postarílyj |
passive | — | — |
adverbial | — | поста́рівши, постарі́вши postárivšy, postarívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | поста́рію, постарі́ю postáriju, postaríju |
2nd singular ти |
— | поста́рієш, постарі́єш postáriješ, postaríješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | поста́ріє, постарі́є postárije, postaríje |
1st plural ми |
— | поста́рієм, поста́ріємо, постарі́єм, постарі́ємо postárijem, postárijemo, postaríjem, postaríjemo |
2nd plural ви |
— | поста́рієте, постарі́єте postárijete, postaríjete |
3rd plural вони |
— | поста́ріють, постарі́ють postárijutʹ, postaríjutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | поста́ріймо, постарі́ймо postárijmo, postaríjmo |
second-person | поста́рій, постарі́й postárij, postaríj |
поста́рійте, постарі́йте postárijte, postaríjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
поста́рів, постарі́в postáriv, postarív |
поста́ріли, постарі́ли postárily, postaríly |
feminine я / ти / вона |
поста́ріла, постарі́ла postárila, postaríla | |
neuter воно |
поста́ріло, постарі́ло postárilo, postarílo |