по- (po-) + ста́чити pf (stáčyty).
поста́чити • (postáčyty) pf (imperfective постача́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поста́чити, поста́чить postáčyty, postáčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поста́чений postáčenyj impersonal: поста́чено postáčeno |
| adverbial | — | поста́чивши postáčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | поста́чу postáču |
| 2nd singular ти |
— | поста́чиш postáčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поста́чить postáčytʹ |
| 1st plural ми |
— | поста́чим, поста́чимо postáčym, postáčymo |
| 2nd plural ви |
— | поста́чите postáčyte |
| 3rd plural вони |
— | поста́чать postáčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поста́чмо postáčmo |
| second-person | поста́ч postáč |
поста́чте postáčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поста́чив postáčyv |
поста́чили postáčyly |
| feminine я / ти / вона |
поста́чила postáčyla | |
| neuter воно |
поста́чило postáčylo | |