посі́бник • (posíbnyk) m inan (genitive посі́бника, nominative plural посі́бники, genitive plural посі́бників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | посі́бник posíbnyk |
посі́бники posíbnyky |
genitive | посі́бника posíbnyka |
посі́бників posíbnykiv |
dative | посі́бникові, посі́бнику posíbnykovi, posíbnyku |
посі́бникам posíbnykam |
accusative | посі́бник posíbnyk |
посі́бники posíbnyky |
instrumental | посі́бником posíbnykom |
посі́бниками posíbnykamy |
locative | посі́бнику posíbnyku |
посі́бниках posíbnykax |
vocative | посі́бнику posíbnyku |
посі́бники posíbnyky |