потре́ба (potréba, “need”) + -увати (-uvaty). Compare Belarusian патрабава́ць (patrabavácʹ), Polish potrzebować, Serbo-Croatian по̀требовати.
потребува́ти • (potrebuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | потребува́ти, потребува́ть potrebuváty, potrebuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | потребу́ючи potrebújučy |
потребува́вши potrebuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
потребу́ю potrebúju |
бу́ду потребува́ти, бу́ду потребува́ть, потребува́тиму búdu potrebuváty, búdu potrebuvátʹ, potrebuvátymu |
2nd singular ти |
потребу́єш potrebúješ |
бу́деш потребува́ти, бу́деш потребува́ть, потребува́тимеш búdeš potrebuváty, búdeš potrebuvátʹ, potrebuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
потребу́є potrebúje |
бу́де потребува́ти, бу́де потребува́ть, потребува́тиме búde potrebuváty, búde potrebuvátʹ, potrebuvátyme |
1st plural ми |
потребу́єм, потребу́ємо potrebújem, potrebújemo |
бу́демо потребува́ти, бу́демо потребува́ть, потребува́тимемо, потребува́тимем búdemo potrebuváty, búdemo potrebuvátʹ, potrebuvátymemo, potrebuvátymem |
2nd plural ви |
потребу́єте potrebújete |
бу́дете потребува́ти, бу́дете потребува́ть, потребува́тимете búdete potrebuváty, búdete potrebuvátʹ, potrebuvátymete |
3rd plural вони |
потребу́ють potrebújutʹ |
бу́дуть потребува́ти, бу́дуть потребува́ть, потребува́тимуть búdutʹ potrebuváty, búdutʹ potrebuvátʹ, potrebuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | потребу́ймо potrebújmo |
second-person | потребу́й potrebúj |
потребу́йте potrebújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
потребува́в potrebuváv |
потребува́ли potrebuvály |
feminine я / ти / вона |
потребува́ла potrebuvála | |
neuter воно |
потребува́ло potrebuválo |