поту́га (potúha) + -ний (-nyj)
поту́жний • (potúžnyj) (comparative поту́жніший, superlative найпоту́жніший, adverb поту́жно, abstract noun поту́жність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | поту́жний potúžnyj |
поту́жне potúžne |
поту́жна potúžna |
поту́жні potúžni | |
| genitive | поту́жного potúžnoho |
поту́жної potúžnoji |
поту́жних potúžnyx | ||
| dative | поту́жному potúžnomu |
поту́жній potúžnij |
поту́жним potúžnym | ||
| accusative | animate | поту́жного potúžnoho |
поту́жне potúžne |
поту́жну potúžnu |
поту́жних potúžnyx |
| inanimate | поту́жний potúžnyj |
поту́жні potúžni | |||
| instrumental | поту́жним potúžnym |
поту́жною potúžnoju |
поту́жними potúžnymy | ||
| locative | поту́жному, поту́жнім potúžnomu, potúžnim |
поту́жній potúžnij |
поту́жних potúžnyx | ||