похоро́н • (poxorón) f inan pl
Deverbal from похорони́ти (poxoronýty).
по́хорон • (póxoron) m inan (genitive по́хорону, nominative plural по́хорони, genitive plural по́хоронів, relational adjective похоро́нний)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | по́хорон póxoron |
по́хорони póxorony |
| genitive | по́хорону póxoronu |
по́хоронів póxoroniv |
| dative | по́хоронові, по́хорону póxoronovi, póxoronu |
по́хоронам póxoronam |
| accusative | по́хорон póxoron |
по́хорони póxorony |
| instrumental | по́хороном póxoronom |
по́хоронами póxoronamy |
| locative | по́хороні póxoroni |
по́хоронах póxoronax |
| vocative | по́хороне póxorone |
по́хорони póxorony |