From Proto-Slavic *počęti.
поча́ти • (počáty) pf (imperfective почина́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поча́ти, поча́ть počáty, počátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поча́тий počátyj impersonal: поча́то počáto |
| adverbial | — | поча́вши počávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | почну́ počnú |
| 2nd singular ти |
— | почне́ш počnéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | почне́ počné |
| 1st plural ми |
— | почне́м, почнемо́ počném, počnemó |
| 2nd plural ви |
— | почнете́ počneté |
| 3rd plural вони |
— | почну́ть počnútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | почні́м, почні́мо počním, počnímo |
| second-person | почни́ počný |
почні́ть počnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поча́в počáv |
почали́ počalý |
| feminine я / ти / вона |
почала́ počalá | |
| neuter воно |
почало́ počaló | |