почуття́ гу́мору • (počuttjá húmoru) n inan (genitive почуття́ гу́мору, nominative plural почуття́ гу́мору, genitive plural почутті́в гу́мору)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
genitive | почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
почутті́в гу́мору počuttív húmoru |
dative | почуттю́ гу́мору počuttjú húmoru |
почуття́м гу́мору počuttjám húmoru |
accusative | почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
instrumental | почуття́м гу́мору počuttjám húmoru |
почуття́ми гу́мору počuttjámy húmoru |
locative | почуттю́ гу́мору, почутті́ гу́мору počuttjú húmoru, počuttí húmoru |
почуття́х гу́мору počuttjáx húmoru |
vocative | почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |
почуття́ гу́мору počuttjá húmoru |