From пошуко́вий (pošukóvyj) + -ик (-yk). Compare Russian поискови́к (poiskovík).
пошукови́к • (pošukovýk) m inan (genitive пошуковика́, nominative plural пошуковики́, genitive plural пошуковикі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пошукови́к pošukovýk |
пошуковики́ pošukovyký |
genitive | пошуковика́ pošukovyká |
пошуковикі́в pošukovykív |
dative | пошуковико́ві, пошуковику́ pošukovykóvi, pošukovykú |
пошуковика́м pošukovykám |
accusative | пошукови́к pošukovýk |
пошуковики́ pošukovyký |
instrumental | пошуковико́м pošukovykóm |
пошуковика́ми pošukovykámy |
locative | пошуковику́ pošukovykú |
пошуковика́х pošukovykáx |
vocative | пошуковику́ pošukovykú |
пошуковики́ pošukovyký |