From при- (pry-) + бі́гти (bíhty). Compare Belarusian прыбе́гчы (prybjéhčy), Polish przybiec.
прибі́гти • (prybíhty) pf (imperfective прибіга́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прибі́гти prybíhty | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | прибі́гши prybíhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прибіжу́ prybižú |
| 2nd singular ти |
— | прибіжи́ш prybižýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прибіжи́ть prybižýtʹ |
| 1st plural ми |
— | прибіжи́м, прибіжимо́ prybižým, prybižymó |
| 2nd plural ви |
— | прибіжите́ prybižyté |
| 3rd plural вони |
— | прибіжа́ть prybižátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прибіжі́м, прибіжі́мо prybižím, prybižímo |
| second-person | прибіжи́ prybižý |
прибіжі́ть prybižítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прибі́г prybíh |
прибі́гли prybíhly |
| feminine я / ти / вона |
прибі́гла prybíhla | |
| neuter воно |
прибі́гло prybíhlo | |