From привчи́ти (pryvčýty) + -а́ти (-áty). Compare Russian приуча́ть (priučátʹ), Belarusian прывуча́ць (pryvučácʹ), Polish przyuczać.
привча́ти • (pryvčáty) impf (perfective привчи́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | привча́ти, привча́ть pryvčáty, pryvčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | привча́ючи pryvčájučy |
привча́вши pryvčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
привча́ю pryvčáju |
бу́ду привча́ти, бу́ду привча́ть, привча́тиму búdu pryvčáty, búdu pryvčátʹ, pryvčátymu |
| 2nd singular ти |
привча́єш pryvčáješ |
бу́деш привча́ти, бу́деш привча́ть, привча́тимеш búdeš pryvčáty, búdeš pryvčátʹ, pryvčátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
привча́є pryvčáje |
бу́де привча́ти, бу́де привча́ть, привча́тиме búde pryvčáty, búde pryvčátʹ, pryvčátyme |
| 1st plural ми |
привча́єм, привча́ємо pryvčájem, pryvčájemo |
бу́демо привча́ти, бу́демо привча́ть, привча́тимемо, привча́тимем búdemo pryvčáty, búdemo pryvčátʹ, pryvčátymemo, pryvčátymem |
| 2nd plural ви |
привча́єте pryvčájete |
бу́дете привча́ти, бу́дете привча́ть, привча́тимете búdete pryvčáty, búdete pryvčátʹ, pryvčátymete |
| 3rd plural вони |
привча́ють pryvčájutʹ |
бу́дуть привча́ти, бу́дуть привча́ть, привча́тимуть búdutʹ pryvčáty, búdutʹ pryvčátʹ, pryvčátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | привча́ймо pryvčájmo |
| second-person | привча́й pryvčáj |
привча́йте pryvčájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
привча́в pryvčáv |
привча́ли pryvčály |
| feminine я / ти / вона |
привча́ла pryvčála | |
| neuter воно |
привча́ло pryvčálo | |