пригада́ти (pryhadáty) + -увати (-uvaty)
прига́дувати • (pryháduvaty) impf (perfective пригада́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прига́дувати, прига́дувать pryháduvaty, pryháduvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | прига́дуючи pryhádujučy |
прига́дувавши pryháduvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
прига́дую pryháduju |
бу́ду прига́дувати, бу́ду прига́дувать, прига́дуватиму búdu pryháduvaty, búdu pryháduvatʹ, pryháduvatymu |
| 2nd singular ти |
прига́дуєш pryháduješ |
бу́деш прига́дувати, бу́деш прига́дувать, прига́дуватимеш búdeš pryháduvaty, búdeš pryháduvatʹ, pryháduvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
прига́дує pryháduje |
бу́де прига́дувати, бу́де прига́дувать, прига́дуватиме búde pryháduvaty, búde pryháduvatʹ, pryháduvatyme |
| 1st plural ми |
прига́дуєм, прига́дуємо pryhádujem, pryhádujemo |
бу́демо прига́дувати, бу́демо прига́дувать, прига́дуватимемо, прига́дуватимем búdemo pryháduvaty, búdemo pryháduvatʹ, pryháduvatymemo, pryháduvatymem |
| 2nd plural ви |
прига́дуєте pryhádujete |
бу́дете прига́дувати, бу́дете прига́дувать, прига́дуватимете búdete pryháduvaty, búdete pryháduvatʹ, pryháduvatymete |
| 3rd plural вони |
прига́дують pryhádujutʹ |
бу́дуть прига́дувати, бу́дуть прига́дувать, прига́дуватимуть búdutʹ pryháduvaty, búdutʹ pryháduvatʹ, pryháduvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прига́дуймо pryhádujmo |
| second-person | прига́дуй pryháduj |
прига́дуйте pryhádujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прига́дував pryháduvav |
прига́дували pryháduvaly |
| feminine я / ти / вона |
прига́дувала pryháduvala | |
| neuter воно |
прига́дувало pryháduvalo | |