From при- (pry-) + готува́ти impf (hotuváty). Compare Russian пригото́вить (prigotóvitʹ), Belarusian прыгатава́ць (pryhatavácʹ), Polish przygotować.
приготува́ти • (pryhotuváty) pf (imperfective готува́ти or приготовля́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | приготува́ти, приготува́ть pryhotuváty, pryhotuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | пригото́ваний pryhotóvanyj impersonal: пригото́вано pryhotóvano |
| adverbial | — | приготува́вши pryhotuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | приготу́ю pryhotúju |
| 2nd singular ти |
— | приготу́єш pryhotúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | приготу́є pryhotúje |
| 1st plural ми |
— | приготу́єм, приготу́ємо pryhotújem, pryhotújemo |
| 2nd plural ви |
— | приготу́єте pryhotújete |
| 3rd plural вони |
— | приготу́ють pryhotújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | приготу́ймо pryhotújmo |
| second-person | приготу́й pryhotúj |
приготу́йте pryhotújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
приготува́в pryhotuváv |
приготува́ли pryhotuvály |
| feminine я / ти / вона |
приготува́ла pryhotuvála | |
| neuter воно |
приготува́ло pryhotuválo | |