From при- (pry-) + души́ти (dušýty). Compare Polish przydusić.
придуши́ти • (prydušýty) pf (imperfective приду́шувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | придуши́ти, придуши́ть prydušýty, prydušýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | приду́шений prydúšenyj impersonal: приду́шено prydúšeno |
| adverbial | — | придуши́вши prydušývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | придушу́ prydušú |
| 2nd singular ти |
— | приду́шиш prydúšyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | приду́шить prydúšytʹ |
| 1st plural ми |
— | приду́шим, приду́шимо prydúšym, prydúšymo |
| 2nd plural ви |
— | приду́шите prydúšyte |
| 3rd plural вони |
— | приду́шать prydúšatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | придуші́м, придуші́мо pryduším, prydušímo |
| second-person | придуши́ prydušý |
придуші́ть prydušítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
придуши́в prydušýv |
придуши́ли prydušýly |
| feminine я / ти / вона |
придуши́ла prydušýla | |
| neuter воно |
придуши́ло prydušýlo | |