From при- (pry-) + зво́дити (zvódyty).
призво́дити • (pryzvódyty) impf (perfective призвести́) (+ до + genitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | призво́дити, призво́дить pryzvódyty, pryzvódytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | призво́дячи pryzvódjačy |
призво́дивши pryzvódyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
призво́джу pryzvódžu |
бу́ду призво́дити, бу́ду призво́дить, призво́дитиму búdu pryzvódyty, búdu pryzvódytʹ, pryzvódytymu |
| 2nd singular ти |
призво́диш pryzvódyš |
бу́деш призво́дити, бу́деш призво́дить, призво́дитимеш búdeš pryzvódyty, búdeš pryzvódytʹ, pryzvódytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
призво́дить pryzvódytʹ |
бу́де призво́дити, бу́де призво́дить, призво́дитиме búde pryzvódyty, búde pryzvódytʹ, pryzvódytyme |
| 1st plural ми |
призво́дим, призво́димо pryzvódym, pryzvódymo |
бу́демо призво́дити, бу́демо призво́дить, призво́дитимемо, призво́дитимем búdemo pryzvódyty, búdemo pryzvódytʹ, pryzvódytymemo, pryzvódytymem |
| 2nd plural ви |
призво́дите pryzvódyte |
бу́дете призво́дити, бу́дете призво́дить, призво́дитимете búdete pryzvódyty, búdete pryzvódytʹ, pryzvódytymete |
| 3rd plural вони |
призво́дять pryzvódjatʹ |
бу́дуть призво́дити, бу́дуть призво́дить, призво́дитимуть búdutʹ pryzvódyty, búdutʹ pryzvódytʹ, pryzvódytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | призво́дьмо pryzvódʹmo |
| second-person | призво́дь pryzvódʹ |
призво́дьте pryzvódʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
призво́див pryzvódyv |
призво́дили pryzvódyly |
| feminine я / ти / вона |
призво́дила pryzvódyla | |
| neuter воно |
призво́дило pryzvódylo | |