From при- (pry-) + му́сити impf (músyty). Compare Belarusian прыму́сіць (prymúsicʹ), Polish przymusić.
приму́сити • (prymúsyty) pf (imperfective приму́шувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | приму́сити, приму́сить prymúsyty, prymúsytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | приму́шений prymúšenyj impersonal: приму́шено prymúšeno |
| adverbial | — | приму́сивши prymúsyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | приму́шу prymúšu |
| 2nd singular ти |
— | приму́сиш prymúsyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | приму́сить prymúsytʹ |
| 1st plural ми |
— | приму́сим, приму́симо prymúsym, prymúsymo |
| 2nd plural ви |
— | приму́сите prymúsyte |
| 3rd plural вони |
— | приму́сять prymúsjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | приму́сьмо prymúsʹmo |
| second-person | приму́сь prymúsʹ |
приму́сьте prymúsʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
приму́сив prymúsyv |
приму́сили prymúsyly |
| feminine я / ти / вона |
приму́сила prymúsyla | |
| neuter воно |
приму́сило prymúsylo | |