From при- (pry-) + наго́да (nahóda) + -ний (-nyj).
принагі́дний • (prynahídnyj) (adverb принагі́дно, abstract noun принагі́дність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | принагі́дний prynahídnyj |
принагі́дне prynahídne |
принагі́дна prynahídna |
принагі́дні prynahídni | |
| genitive | принагі́дного prynahídnoho |
принагі́дної prynahídnoji |
принагі́дних prynahídnyx | ||
| dative | принагі́дному prynahídnomu |
принагі́дній prynahídnij |
принагі́дним prynahídnym | ||
| accusative | animate | принагі́дного prynahídnoho |
принагі́дне prynahídne |
принагі́дну prynahídnu |
принагі́дних prynahídnyx |
| inanimate | принагі́дний prynahídnyj |
принагі́дні prynahídni | |||
| instrumental | принагі́дним prynahídnym |
принагі́дною prynahídnoju |
принагі́дними prynahídnymy | ||
| locative | принагі́дному, принагі́днім prynahídnomu, prynahídnim |
принагі́дній prynahídnij |
принагі́дних prynahídnyx | ||