From при- (pry-) + пуска́ти (puskáty). Compare Polish przypuszczać.
припуска́ти • (prypuskáty) impf (perfective припусти́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | припуска́ти, припуска́ть prypuskáty, prypuskátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | припуска́ючи prypuskájučy |
припуска́вши prypuskávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
припуска́ю prypuskáju |
бу́ду припуска́ти, бу́ду припуска́ть, припуска́тиму búdu prypuskáty, búdu prypuskátʹ, prypuskátymu |
| 2nd singular ти |
припуска́єш prypuskáješ |
бу́деш припуска́ти, бу́деш припуска́ть, припуска́тимеш búdeš prypuskáty, búdeš prypuskátʹ, prypuskátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
припуска́є prypuskáje |
бу́де припуска́ти, бу́де припуска́ть, припуска́тиме búde prypuskáty, búde prypuskátʹ, prypuskátyme |
| 1st plural ми |
припуска́єм, припуска́ємо prypuskájem, prypuskájemo |
бу́демо припуска́ти, бу́демо припуска́ть, припуска́тимемо, припуска́тимем búdemo prypuskáty, búdemo prypuskátʹ, prypuskátymemo, prypuskátymem |
| 2nd plural ви |
припуска́єте prypuskájete |
бу́дете припуска́ти, бу́дете припуска́ть, припуска́тимете búdete prypuskáty, búdete prypuskátʹ, prypuskátymete |
| 3rd plural вони |
припуска́ють prypuskájutʹ |
бу́дуть припуска́ти, бу́дуть припуска́ть, припуска́тимуть búdutʹ prypuskáty, búdutʹ prypuskátʹ, prypuskátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | припуска́ймо prypuskájmo |
| second-person | припуска́й prypuskáj |
припуска́йте prypuskájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
припуска́в prypuskáv |
припуска́ли prypuskály |
| feminine я / ти / вона |
припуска́ла prypuskála | |
| neuter воно |
припуска́ло prypuskálo | |