From при- (pry-) + пусти́ти (pustýty). Compare Polish przypuścić.
припусти́ти • (prypustýty) pf (imperfective припуска́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | припусти́ти, припусти́ть prypustýty, prypustýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | припу́щений prypúščenyj impersonal: припу́щено prypúščeno |
| adverbial | — | припусти́вши prypustývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | припущу́ prypuščú |
| 2nd singular ти |
— | припу́стиш prypústyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | припу́стить prypústytʹ |
| 1st plural ми |
— | припу́стим, припу́стимо prypústym, prypústymo |
| 2nd plural ви |
— | припу́стите prypústyte |
| 3rd plural вони |
— | припу́стять prypústjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | припусті́м, припусті́мо prypustím, prypustímo |
| second-person | припусти́ prypustý |
припусті́ть prypustítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
припусти́в prypustýv |
припусти́ли prypustýly |
| feminine я / ти / вона |
припусти́ла prypustýla | |
| neuter воно |
припусти́ло prypustýlo | |